сердце, пронзённое ветром
в білих туманах безнадії
ми купаємося щоранку
обіймаючи тінь безтілесну.
в сірих хвилях відчаю
плавають наші душі
обличчя, заткані тліном.
брудно-жовті хмари розкаяння
опускаються по схилах Говерли
затопивши долини і кручі.
за червоним небосхилом
кривавий захід чорного місяця
що вибухнув, зіткнувшись із сонцем.
перетин Апокаліпсису з весняним світанком завершився.
читать дальше
Сновидец снами сновидел.
Сновидел как ночь переходит в утро и на морозе распускаются бутоны ядерных взрывов. Лица выдыхали пары и смотрели в небо, затянутое металлом. Когда лед соприкоснулся с огнем, огонь оказался сильнее, и Нифльхейм превратился в пекло.
ми купаємося щоранку
обіймаючи тінь безтілесну.
в сірих хвилях відчаю
плавають наші душі
обличчя, заткані тліном.
брудно-жовті хмари розкаяння
опускаються по схилах Говерли
затопивши долини і кручі.
за червоним небосхилом
кривавий захід чорного місяця
що вибухнув, зіткнувшись із сонцем.
перетин Апокаліпсису з весняним світанком завершився.
читать дальше
Сновидец снами сновидел.
Сновидел как ночь переходит в утро и на морозе распускаются бутоны ядерных взрывов. Лица выдыхали пары и смотрели в небо, затянутое металлом. Когда лед соприкоснулся с огнем, огонь оказался сильнее, и Нифльхейм превратился в пекло.